Украина богата многочисленными достопримечательностями, отображающими ее многовековую историю и культуру. Историко-культурное наследие Украины с полным основанием можно отнести к европейским гуманитарным ценностям.
Большую роль в процессе приобщения каждого человека и общества в целом к системе общечеловеческих ценностей, опыта предыдущих поколений играют исторические, архитектурные памятники, заповедники, музеи. Последние тысячу лет большая часть историко-культурных ценностей сублимированы в православной духовной культуре.
В 2000 году исполнилось 120 лет со дня рождения Александра Грина, писателя, создавшего "мир из выдумки и правды, мир блистающий, мир добрый". "Александр Грин - писатель солнечный и, несмотря на трудную судьбу, счастливый, потому что через все его произведения победно проходит глубокая и светлая вера в человека, в добрые начала человеческой души, вера в любовь, дружбу, верность и осуществимость мечты,- писала Вера Кетлинская.- Я люблю наблюдать совсем молодых людей, впервые читающих "Алые паруса" или такие рассказы, как "Жизнь Гнора".
Україна, м. Львів, пл. Музейна, 1
тел. (0322) 72-00-32/ факс (0322) 72-91-00
Львівський музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій.
Експозиція музею розміщена в будівлі Домініканського монастиря ХІV – XVIII ст. Концерти органної музики, які організовує музично-просвітницький відділ, відбуваються в Домініканському костелі XVIII ст. Костел споруджений за проектом австрійського інженера Яна де Вітте і належить до кращих зразків барокової архітектури міста. Головний вівтар був створений 1766 року за проектом скульптора Себастьяна Фесінгера. Чотири дерев’яні скульптури автором яких є Матвій Полейовський, зображують Іоана Хрестителя, апостолів Петра і Павла та євангеліста Луку.
Музей має три філіали: 1980 року створено Червоноградську філію, 1991 року – Сокальську філію «Людина. Земля. Всесвіт», 1993 р. – Інститут релігієзнавства. Створюється музей юдаїки.
Експозиція складається з таких тематичних розділів: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Історія римсько-католицької церкви», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». У структуру музею входять відділи: виставковий, науково-освітній, рекламний, методичний, фонди, видавництво «Логос», бібліотека, фото- та голографічна лабораторії, науково-реставраційний, художній, біо-бібліографічний.
У фондах нараховується понад 50 тис. одиниць збереження. Серед них експонати, які мають унікальну культову, мистецьку та історичну вартість. Зокрема, велика збірка ікон XVI-XIX ст., чимала колекція Біблій (у тому числі Острозька Біблія 1581 року та видана у Парижі 1563 року), релікварій св. Аронтія ХІ ст. тощо.
Музей проводить щорічні міжнародні наукові конференції «Історія релігій в Україні» та видає їх матеріали, а також раз на два роки видає наукові альманахи, присвячені визначним датам історії церкви.
До послуг відвідувачів музею – різні форми науково-освітньої роботи: лекції, екскурсії, для них проводяться концерти органної та камерної музики, надаються консультації.
Полтавский художественный музей хорошо известен в регионе. В его собрании произведения отечественного и зарубежного искусства, а также многочисленная этнографическая коллекция. Открыт музей 27 апреля 1919 года под названием «Картинная галерея╗.
Шановні пані та панове!
Маю честь запросити Вас у захоплюючу подорож через тисячоліття. Ви відчуєте велич генію багатьох поколінь, що творили історію нашої держави, створювали нетлінні шедеври світової культури.
Майже тисячу років здіймає до неба свої куполи велична Софія - земне втілення Премудрості Божої. Свята Софія Київська, стародавня резиденція київських митрополитів, відігравала провідну роль у долі православної Русі. Собор є головною духовною опорою народу, символом його безсмертя. Серцем України назвав Софію Київську Президент України. Її історія тісно пов'язана з історією держави. Під сінню Святої Софії відбувались найвидатніші події у становленні державності.
На початку ХХ ст. тут, на Софійському майдані, проголошувались Універсали Центральної Ради, тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.
Храм пережив та побачив на своєму віку стільки, що про це можна говорити нескінченно. Софія Київська - це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво зібрані в один потужний акорд. Церквою дивною і славною називає Софію у "Слові про Закон та Благодать" перший київський митрополит-слов'янин Іларіон.
Зберігаючи національне надбання, долею Храму опікувались великі київські князі, гетьмани, митрополити, що були й ктиторами, й меценатами, і його захисниками.
Зараз зусилля колективу Національного заповідника "Софія Київська" спрямовані на вивчення, збереження, популяризацію національної святині.
Херсонес Таврійський - таку назву носило місто, засноване древньогрецькими колоністами більше ніж дві з половиною тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни -є однією з визначних пам'яток Севастополя.
Cлово "херсонес" зазвичай перекладають з грецької як "півострів". Місто дійсно було розташоване на невеличкому півострові проміж двох бухт. Таври - войовниче плем'я, що заселяло сусідні гористі місцевості, - спричинили народження епітету "Таврійський", тобто, "розташований на території таврів". Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.
Життя херсонеситів, як і жителів інших древньогрецьких колоній, повністю залежало від землеробської округи - хори, як вони самі її називали. Сільські садиби та наділи громадян Херсонеса - об'єкт досліджень сучасних вчених різних спеціальностей. Околиці міста були заселені різноманітними племенами, мирними та ворожими, а в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова, навколо нього з'являється безліч монастирів та скитів, а також знамениті печерні міста. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля.
Лише в 1827 році, майже через півстоліття після заснування міста Севастополя, на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". З року в рік із-під вікових нашарувань з'являлися будинки та вулиці, площі та храми стародавнього міста.
Знахідок було так багато, що досить швидко з них склалася вельми цікава експозиція - так виник археологічний музей. В 2002 році, йому виповнилось 110 років.
Ласкаво просимо! Ви зможете провести в ньому цілий день, розглядаючи численні експонати, чи здійснюючи археологічну прогулянку по території стародавнього городища. Можна здійснити і віртуальну екскурсію, скориставшись картою, на якій позначені розкопані ділянки міської території. Проте розкопки ведуться не лише на території городища - археологи давно вийшли за межі захисних стін та проводять дослідження багатьох об'єктів. Бажаєте прийняти участь? Запишіться в експедицію! Ви вже бували в експедиціях? Тоді запрошуємо до нашого херсонського земляцтва!
Масштаб досліджень та велика кількість археологічних пам'яток, що потребують збереження, спричинили до створення державного заповідника, якому в 1994 році Указом Президента України був наданий статус національного закладу культури.
На даний момент Національний заповідник "Херсонес Таврійський" - це не лише першокласний туристичний об'єкт, але і одна з найбільших науково-методичних баз археологів, істориків, музеєзнавців, вчених інших спеціальностей. Колектив заповідника складається з захоплених наукою, відданих своїй справі людей. Ви зможете познайомитися з ними та поставити їм запитання.