Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася в 1933 році: Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був заснований Київський авіаційний інститут.
У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947 рік), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965 рік), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994 рік), Національний авіаційний університет (2000 рік).
Одеський національний морський університет сьогодні – це сучасний навчальний заклад високого рівня, в діяльності якого органічно поєднуються найвищі досягнення національної вищої школи України з прогресивними тенденціями світової морської освіти.
Університет розпочав свою історію у червні 1930 р. як Одеський інститут інженерів водного транспорту (ОІІВТ).
Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Сьогодні університет має 18 факультетів: механіко-математичний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, біологічний, філософський, геолого-географічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, факультет підвищення кваліфікації, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.
На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.
В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус “національного” і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.
Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.
Прежде всего, это миссионерско-ориентированный университет. Слово "миссия" является одним из важнейших слов в университете. При этом мы говорим как о широком влиянии на все сферы общества, в котором мы живем, так и о посланничестве миссионеров для открытия новых церквей в Украине, России, других соседних странах и до края земли. Эта цель достигается через специально организованные программы, через посвященных Богу высококвалифицированных преподавателей и сотрудников, через практическое служение студентов и выпускников и через динамичное сотрудничество с церквями и миссионерскими организациями.
У травні 2006 року ДоНТУ відзначив своє 85-річчя. Наш вуз - це перший навчальний заклад у Донбасі й один із перших вузів в Україні.
Історію ДонНТУ можна розділити на кілька етапів:
1921-1926 - Донецький гірничий технікум,
1926-1935 - Донецький гірничий інститут,
1935-1960 - Донецький індустріальний інститут,
1960-1993 - Донецький політехнічний інститут,
з 1993 - Донецький державний технічний університет,
з 2001 - Донецький національний технічний університет.
Становлення першого в Донбасі вузу проходило у вкрай несприятливих умовах. Після громадянської війни не діяли шахти, металургійні, коксові, машинобудівні заводи, були зруйновані залізниці. Нове керівництво країни надавало велике значення відновленню Донбасу. Для цього необхідні були інженерні кадри. У той час в Донбасі працювало всього 189 гірничих інженерів і гірнича промисловість гостро потребувала фахівців високої кваліфікації. Враховуючи це, в Юзовці вирішено було відкрити технікум. У 20-і роки в Україні технікуми були вищими навчальними закладами і готували фахівців вузької спеціалізації, у той час як інститути готували керівників виробництва, адміністраторів. За рішенням міських властей знову створюваному навчальному закладу - Донтехнікуму - виделіли будинок колишнього Комерційного училища (нині 2-й навчальний корпус) і напівзруйновані козацькі казарми. За короткий термін був проведений їх ремонт і 30 травня 1921 р. відбулось офіційне відкриття Донтехнікуму. Перший набір студентів складав 208 чол. Великою проблемою став підбір викладацьких кадрів. Для ведення спеціальних предметів запрошувались інженери з промислових підприємств. Із 1923 р. в технікумі стали працювати професори із Харкова, Єкатеринослава, Новочеркаська та інших міст.
