Національний аграрний університет оголошує прийом студентів на перший курс навчання на 2007 — 2008 навчальний рік!

У травні 2006 року ДоНТУ відзначив своє 85-річчя. Наш вуз - це перший навчальний заклад у Донбасі й один із перших вузів в Україні.
Історію ДонНТУ можна розділити на кілька етапів:
1921-1926 - Донецький гірничий технікум,
1926-1935 - Донецький гірничий інститут,
1935-1960 - Донецький індустріальний інститут,
1960-1993 - Донецький політехнічний інститут,
з 1993 - Донецький державний технічний університет,
з 2001 - Донецький національний технічний університет.
Становлення першого в Донбасі вузу проходило у вкрай несприятливих умовах. Після громадянської війни не діяли шахти, металургійні, коксові, машинобудівні заводи, були зруйновані залізниці. Нове керівництво країни надавало велике значення відновленню Донбасу. Для цього необхідні були інженерні кадри. У той час в Донбасі працювало всього 189 гірничих інженерів і гірнича промисловість гостро потребувала фахівців високої кваліфікації. Враховуючи це, в Юзовці вирішено було відкрити технікум. У 20-і роки в Україні технікуми були вищими навчальними закладами і готували фахівців вузької спеціалізації, у той час як інститути готували керівників виробництва, адміністраторів. За рішенням міських властей знову створюваному навчальному закладу - Донтехнікуму - виделіли будинок колишнього Комерційного училища (нині 2-й навчальний корпус) і напівзруйновані козацькі казарми. За короткий термін був проведений їх ремонт і 30 травня 1921 р. відбулось офіційне відкриття Донтехнікуму. Перший набір студентів складав 208 чол. Великою проблемою став підбір викладацьких кадрів. Для ведення спеціальних предметів запрошувались інженери з промислових підприємств. Із 1923 р. в технікумі стали працювати професори із Харкова, Єкатеринослава, Новочеркаська та інших міст.

Шлях Нацiонального технiчного унiверситету "Харкiвський полiтехнiчний iнститут" у незалежнiй Українi, це шлях до вступу в Болонський процес, до iнтеграцiї в європейський та свiтовий освiтнiй простiр. А сам Харкiвський полiтехнiчний, вiдповiдно до визначення Хартiї, дiйсно є "центром культури, знання i дослiджень", якими є справжнi унiверситети. Iсторiя Харкiвської полiтехнiки з моменту її започаткування стала невiд’ємною частиною науково-технiчної, iнтелектуальної, культурної iсторiї України. З нею пов’язанi iмена лауреата Нобелiвської премiї Л. Д. Ландау, всесвiтньо вiдомих вчених - академiкiв М. М. Бекетова, П. П. Будникова, А К. Вальтера, А. М. Ляпунова, К. Д. Синельникова, В. А. Стеклова, Г. Ф. Проскури, В. I. Атрощенка, А. С. Бережного, а також засновника НТУ "ХПI" й Київської полiтехнiки В. Л. Кирпичова.
Вченi Харкiвського полiтехнiчного вiдiграли провiдну роль у зародженнi української технiчної науки в галузях механiки, теорiї мiцностi, прикладної хiмiї, авiацiї, ядерної фiзики та крiогенiки, електро- та теплоенергетики, тракторобудування, тепловозобудування тощо. А вихованцi унiверситету, їх уже понад 130 тисяч, визначали i визначатимуть технiчну полiтику в Українi. З них 22 стали дiйсними членами, член-кореспондентами Нацiональної Академiї наук, України, бiльш як 100 - отримали Державнi премiї.
Харкiвський полiтехнiчний ефективно використовує для свого розвитку всi можливостi, наданi йому статусом нацiонального вузу України. НТУ "ХПI" сьогоднi - це 23 факультети, 91 кафедра, Iнститут танкових вiйськ iм. Верховної Ради України, верстатоiнструментальний технiкум, науково-технiчна бiблiотека з фондом близько 2 млн томiв, мiжгалузевий iнститут пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв, центр дистанцiйної освiти, центр новiтнiх iнформацiйних технологiй, центр стратегiчного планування, науково-дослiдна частина, три науково-дослiдних iнститути. Працюють магiстратура, аспiрантура, докторантура, щороку спiвробiтники унiверситету захищають понад 50 кандидатських i докторських дисертацiй. В НТУ "ХПI навчаються понад 22 тисячi студентiв та 320 аспiрантiв, серед яких близько тисячi - iноземцi з 31 країни свiту. Їх навчають 1700 викладачiв, 160 з яких доктори наук i професори, а понад 800 - кандидати наук i доценти. Серед них 17 заслужених дiячiв науки i технiки та заслужених працiвникiв вищої школи України, 8 лауреатiв Державних премiй, 3 академiки та член-кореспонденти НАН України, 26 академiкiв галузевих АН України.
Унiверситет за останнi роки вiдкрив 35 нових спецiальностей, 7 нових кафедр, 5 нових факультетiв, серед них нiмецький факультет, запровадженi навчальнi курси англiйською мовою
На пiдставi моделi фахiвця ХХI столiття в унiверситетi розроблене нове поколiння навчальних планiв та графiк навчального процесу. У них закладено струнку систему пiдготовки студентiв до науково-дослiдної роботи, а також основи реалiзацiї принципу випереджальної освiти. До цих планiв включено 319 дисциплiн з вивчення високих технологiй, 162 дисциплiни з вивчення нових видiв енергiї та енергозберiгаючих технологiй, введено 222 мiждисциплiнарних курси.
Структура "бакалавр-магiстр", як провiдний тезис Болонської декларацiї, стала свiтовим стандартом i сприяє визнанню європейських ступенiв в Європi i свiтi. В нашому унiверситетi , починаючи з 1996 року, запроваджена багатоступенева пiдготовка фахiвцiв за всiма формами навчання: денною, заочною, дистанцiйною. За заочною формою унiверситет готує сьогоднi молодших спецiалiстiв, бакалаврiв, спецiалiстiв, магiстрiв.. Зараз на заочному факультетi навчається 3200 студентiв. За останнi роки вiдкрита пiдготовка фахiвцiв за 15 спецiальностями i тепер унiверситет має змогу готувати за заочною формою навчання з 47 спецiальностей.
Розвиток дистанцiйної та заочної форм навчання дозволяє значно розширити доступ до вищої освiти, а також покращити якiсть навчання в тому числi i за денною формою. Проблемою впровадження дистанцiйного навчання унiверситет займається з початку 90-х рокiв минулого столiття i посiдає провiднi позицiї у цьому напрямку в Українi. Досягнення унiверситету в галузi дистанцiйної освiти пiдзначено Золотою медаллю на виставцi "Освiта України 2004".
НТУ "ХПI" - один iз засновникiв навчально-науково-виробничого комплексу "Академiя дистанцiйної освiти". Серед засновникiв комплексу - Українська академiя державного управлiння при Президентi, Iнститут засобiв навчання Академiї педагогiчних наук України, пiдприємство "Парус-Україна" i два вузи - наш i Нацiональний аерокосмiчний унiверситет "ХАI".

Химико-технологический факультет - один из старейших в институте. Созданная в 1922 году кафедра, готовившая специалистов по технологии неорганических веществ,явилась основой созданного в 1933 году в составе Одесского политехнического института химико-технологического факультета.Возглавлял эту кафедру (ныне кафедра технологии неорганических веществ и экологии) видный ученый и общественный деятель профессор Лопатто Э.К., который был первым деканом факультета.
B 1934 году факультет осуществил первый выпуск 40 инженеров - химиков технологов, дипломные проекты которых имели реальное промышленное значение - половина из них была использована для усовершенствования производства. В эти годы при активном участии профессора Лопатто Э.К. была создана технология непрерывного метода получения суперфосфата, внедренное на Одесском суперфосфатном заводе в 1936 году. Выпускники кафедры и ее сотрудники Боресков Г.К., Большаков А.Г., Вязовов В.В. организовали первую в СССР научную школу по глубокому изучению абсорбционных процессов.
Во время Великой Отечественной войны сотрудники факультета принимали участие в обороне Одессы, трудились на предрприятиях оборонной промышленности на Урале, в Казахстане. Уже в 1945 году возрожденный факультет выпустил первых специалистов. С 1954 года факультет стал интенсивно развиваться - были открыты две новые специальности: приборы управления и контроля химических производств; машины и аппараты химических производств. Была организована кафедра технологии основного и нефтехимического синтеза /1959/, которую возглавил профессор Дашевский М.М.
В 1970 году факультет получил новый пятиэтажный корпус. Значительно укрепилась и расширилась лабораторная база, успешно развивались общеобра зовательные и общеинженерные кафедры - общей и неорганической химии, аналитической и физической химии, процессов и аппаратов химических производств, программирование и применение ЭВМ.
Факультет в разные периоды возглавляли: профессор Лопатто Э.К., доцент Григорьев Л.Т., профессор Большаков О.Г., доцент Васютинский А.И., профессор Алексеева Л.А., доцент Гогунский В.Д., профессор Новохатский И.А., профессор Кожухарь В.Я. На данное время в составе факультета работают 3 кафедры - 2 профилирующие и 1 обще инженерная.

Інститут нейрохiрургiї iм. акад. А. П. Ромоданова АМН України заснований у 1950 роцi на базi i як спадкоємець Київського психоневрологiчного iнституту.
Органiзатором iнституту та його першим директором став учень та послiдовник акад. М. Н. Бурденка академiк О. І. Арутюнов, який очолював Інститут з 1950 по 1964 р. За задумом О. І. Арутюнова, iнститут був створений як комплексна науково-дослiдна лiкувальна установа, в котрiй разом з нейрохiрургами працювали спецiалiсти сумiжних професiй. Цей принцип комплексностi вирiшив надалi весь хiд формування вiтчизняної нейрохiрургiї i сприяв розвитку таких нових дисциплiн, як нейрорентгенологiя, отоневрологiя та нейроофтальмологiя, нейрофiзiологiя, нейропсихопатологiя та iнших.
Впродовж 30 рокiв (з 1964 по 1993) директором iнституту був академiк А. П. Ромоданов. Пiсля смертi А. П. Ромоданова iнституту присвоєно його iм'я.
З 1993 року iнститут очолює академiк АМН України Ю. П. Зозуля.
В Інститутi в рiзнi роки працювали видатнi нейрохiрурги: академiк О. І. Арутюнов, академiк А. П. Ромоданов, П. Г. Тананайко, д. м. н. П. О. Пронзелєв, О. І. Крiстер, Я. І. Файнзiльберг, проф. І. Д. Вiрозуб, проф. Б. А. Пельц, проф. В. Г. Станiславський, проф. Л. Є. Пелех, М. С. Рябоконь, Р. Л. Андрейко; невропатологи: проф. А. Д. Дiнабург, проф. О. Л. Духiн, І. С. Глушкова, М. К. Хорець-Бротман; психiатри: проф. А. Л. Абашев-Константинiвський, Г. Г. Дзевалтовська; нейропатоморфологи: проф. Б. С. Хомiнський, проф. Ю. М. Квiтницький-Рижов; нейрорентгенологи: Я. І. Гейнiсман, Л. П. Панкєєва, Т. Д. Подольський, Г. С. Даниленко й iншi вченi та спецiалiсти, що склали сузiр'я української нейрохiрургiчної науки.
В першi роки iснування iнституту основна увага колективу була спрямована на вирiшення проблеми вiддалених пiслявоєнних ускладнень травм черепа, головного та спинного мозку, периферичної, зокрема, вегетативної нервової системи. Потiм усе ширше почали розроблятись рiзнi аспекти внутрiшньочерепної гiпертензiї, набряку мозку, нейроонкологiї, судинних та запальних захворювань головного мозку, вад розвитку ЦНС, травми нервової системи мирного часу.
У подальший перiод розвитку Інституту змiнились напрямки його наукової дiяльностi та розширився дiапазон наукових проблем.