Харківський національний економічний університет знаходиться при джерелах становлення спеціальної економічної освіти в Україні. В 1893 році він був заснований з ініціативи Харківського купецького товариства як Харківське комерційне училище Імператора Олександра ІІІ для фахової підготовки персоналу торгівельних і промислових підприємств вищої та середньої ланок
В 1912 році при ХКУ були відкриті вечірні Вищи комерційні курси Харківського купецького товариства. З ініціативою створення курсів виступив професор М.І.Палієнко. Курси мали один факультет – економічний, де підготовка студентів здійснювалася за чотирма циклами (відділеннями): економіко-комерційному, банківсько-страховому, місцевого господарства, промисловому з групами гірничої та гірничозаводської промисловості. Діяли групи для підготовки викладачів середніх освітніх закладів комерційного профілю. При курсах було створено науково-дослідну установу – Кабінет економічного вивчення Росії. В інституті викладали відомі науковці-економісти: О.М.Анциферов, М.М.Соболєв, П.І.Фомін, В.Ф.Левитський та ін. В 1916 р. тут навчалися 1226 студентів та 186 вільних слухачів обох статей.
29 березня 1916 р. за поданням міністра торгівлі і промисловості кн. В.М.Шаховського Державною Думою було схвалено закон про надання ХВКК статусу Харківського Комерційного інституту.
кінці 1980-х – на початку 90-х рр. інститут швидко здійснює перебудову навчального процесу, розширюючи напрямки фахової підготовки студентів.
Вперше в Україні на створеній при інституті Вищій школі міжнародного бізнесу було розпочато підготовку спеціалістів з зовнішньоекономічної діяльності. В 1996 р. на 8 факультетах інституту навчання провадилося вже за 15 економічними спеціальностями в напрямках: економіка та підприємництво, менеджмент, комп’ютерні науки.
У 1994 році, ХІЕІ було перетворено на Харківський державний економічний університет, вищого, IV рівня акредитації.
Указом Президента України від 21 серпня 2004 р. університету було надано статус Національного.
18 вересня 2004 року, ХНЕУ приєднався до Magna Charta Universitatum.
14 грудня 2005 року Університет нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Європейський університет ставить за мету формувати високоосвічену, професійну еліту України, вільну і творчу, здатну на самостійне мислення і активні дії в галузі економіки, управління та інформаційних технологій на базі глибоких найсучасніших наукових знань і технологій, усвідомлення збалансованості суспільних ідей і особистісних устремлінь.
Сьогодні концепція університету не тільки довела свою доцільність і все повніше реалізується, а й набуває нового змісту досягнутого в рамках розвитку під впливом, соціально-політичних чинників в Україні, а також нових, зовнішньоекономічних умов, зокрема в Європі.
З часу заснування навчального закладу сформульована і втілюється в життя концепція діяльності університету «Вчись, працюючи!». Вона передбачає єдність чотирьох основних завдань:
органічне поєднання теорії і практики;
глибоке знання основ новітніх технологій;
вільне володіння англійською або німецькою мовами;
виконання дипломної роботи на базі реальних даних і матеріалів.
Роки розвитку університету збігаються з роками становлення незалежності України, формування ринкових відносин, роками боротьби за утвердження приватної власності, розвитку демократизації суспільно-політичних відносин, інтеграційних процесів у світі, які як об’єктивні чинники, зумовили й нові завдання університету. Серед основних завдань:
розвиток науково-дослідницької діяльності; формування системи та структури науково-дослідницької роботи; формування у студентів практичних умінь, конкурентоспроможності на ринку праці;
активізація заходів щодо інтеграції в європейський освітянський простір;
поєднання вітчизняного і світового освітянського досвідів на базі найсучасніших технологій, інтеграція українського досвіду у світову, насамперед європейську систему освіти;
орієнтація фундаментальних і професійних навчальних курсів на світові стандарти, виховання сучасної культури мислення, що забезпечить випускникам можливість швидко адаптуватися до змін як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринках праці;
ширше впровадження в навчальний процес можливостей Інтернету, інформаційних технологій, повне матеріальне та кадрове забезпечення навчальних дисциплін;
впровадження в навчальний процес оригінальних спецкурсів, програм і проектів;
створення збалансованої системи наступності і перспективи на базі досягнутих можливостей університету, здійснення освітньою діяльності за усіма освітніми рівнями у різноманітних формах, а також через аспірантуру;
створення сприятливих умов для гуманітарного і соціально-політичного формування молоді за високими духовними, національно-патріотичними цінностями, здатної до творчого і критичного мислення, активних дій заради затвердження принципів демократії, добра і справедливості;
розробка програм з відбору обдарованої молоді до навчання в університеті, формування системи цільового набору, розвиток гімназії «Євроленд», широке впровадження системи «Університетські курси в середній школі», початкової економічної освіти в старших класах;
удосконалення мережі філій, піднесення якості їх кадрового та матеріального забезпечення.

Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Сьогодні університет має 18 факультетів: механіко-математичний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, біологічний, філософський, геолого-географічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, факультет підвищення кваліфікації, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.
На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.
В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус “національного” і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.
Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.